павуки

.

? Павуки
природа
автор Іван Щудло

Павуки ) — це Ряд членистоногих тварини приналежні до класу Павукоподібних, підтипу Хеліцерові. Відомо близько 41000 видів^[1], розповсюджених по всій Землі за винятком Антарктиди, океанів та морів. У Галичині й Українських Карпатах відомо 78 видів з 15-и родин^[2]. Павуки є облігатними хижаками, які живляться різноманітною тваринною їжею. Єдиним рослиноїдним видом, раціон якого на 90% складають тільця Белта (особливі виділення листків акацій), є Багіра Кіплінґа (Bagheera kiplingi Peckham & Peckham, 1896)^[3][4]. Розміри павуків коливаються від 0,8 мм до 150 мм. Відбитки перших справжніх павуків датуються кам'яновугільним періодом — 318—299 млн. років тому, а подібні до павуків тварини, які здатні були плести павутину — девонським періодом, 386 млн. років тому. Сучасні групи павуків: Миґаломорфи (Mygalomorphae) та Аранеоморфи (Araneomorphae) виникли у тріасовому періоді близько 200 млн. років тому. Найсильнішою отрутою серед усіх істот на землі володіє павук каракурт.

Морфологія

Голова і груди павука об'єднані у спільну тагму — головогруди, яка сполучається із черевцем за допомогою стебельця. Черевце не поділене на сегменти. До головогрудей, з нижньої сторони, кріпиться 4 пари ходильних ніг, а біля ротового апарату ще дві пари кінцівок — хеліцери та педипальпи. На верхній передній частині головогрудей наявні вісім простих очей. На нижній поверхні кінчика черевця знаходиться шість павутинних залоз, розташованих у порожнині черевця, які продукують білковий секрет, що при контакті з повітрям полімеризується, утворюючи шовкову нитку — павутину.

Павутина

Вирішальне значення в еволюції павуків відіграла павутина (тенета). Вона є притулком, пасткою, місцем спаровування, механізмом поширення. Нитка павутини утворюється на повітрі із секрету павутинних залоз. У типовому випадку ловчі тенета побудовані з опорної рами, натягненої між гілками або іншими предметами, радіальних ниток, сполучених із центральним сплетінням, і накладеної на них ловильної спіралі. Павуки, що живуть у норах, плетуть дещо інші тенета. Нарешті, є види, які взагалі не плетуть ловильних сіток, секрет павутинних залоз вони використовують тільки для створення кокона.

Статевий диморфізм

За звичай, самець менший за самку, і часто після спаровування поїдається нею. Запліднення внутрішнє. Яйця відкладаються у кокон, зроблений з павутини. Багато видів піклуються про потомство — охороняють кокон, доглядають за павуками, що вийшли із яєць. Розселення молоді у низки видів відбувається за допомогою павутини, які підхоплюються вітром і переносяться на значні відстані.